НАШІ ГРОШІ. МЕРЕЖА

Завдяки рішенням НКРЕКП у четвертому кварталі 2018 року компанія ДТЕК недоотримала близько 1,2 млрд грн., які могла б отримати у випадку повноцінної роботи формули «Роттердам+». Про це у «Економічній правді» написав колишній член НКРЕКП Андрій Герус.

«Вперше з 2015 року ми бачимо істотне зниження тарифів теплової генерації, також перерозподіл грошей від теплової генерації до інших видів генерації. При очікуваної інфляції понад 10%, індекс промислових цін близько 14%, ціна електроенергії (середня ціна виробників) виросте з 1 січня всього лише на 2%», – повідомив експерт.

З початку 2018 року по серпень тарифи на електроенергію від теплової генерації, яку на 80% контролює група Ріната Ахметова, виросли з 1,64 грн за кВт*год до 1,97 грн за кВт*год.

Однак у серпні-вересні НКРЕКП підвищив тарифи державним компаніям «Енергоатом» і «Укргідроенерго», таким чином знизивши тариф теплоегенерації.

За словами народного депутата Сергія Лещенка, ДТЕК всіляко блокував підвищення тарифів для цих держкомпаній, а також вимагав нового підвищення ціни електроенергії для споживачів на 4 квартал цього року (з 1 жовтня).

Але НКРЕКП на це не пішов і тариф для теплогенерації було знижено до 1,62 грн в жовтні. Тобто тариф став нижче 1,80 грн/кВт*год – середнього рівня теплогенерації, який у 2018 році мала забезпечити формула «Роттердам+».

Також на початку грудня Міністерство енерговугілля надіслало в НКРЕКП новий варіант прогнозного балансу виробництва електроенергії на 2019 рік. Якщо у вересні Мініенерго закладало у проект вигідні теплогенерації норми виробітки, то у грудні плани для них було різко зниженіна 6,3% або на 3,2 млрд кВт*годин (еквівалент 5,8 млрд грн). Також на 5% або на 600 млн кВт*годин (1,5 млрд грн) знижена вироблення від теплоелектроцентралей. Тобто тепер загальний пиріг, який треба сплатити тарифними грошима в 2019 році, скоротився на 8-9 млрд грн.

З урахуванням того, що також був зменшений план для сонячних і вітростанцій на 12% -13% або на 400 млн кВт-годин (еквівалент 2 млрд грн), «загальний пиріг, який треба сплатити тарифними грошима в 2019 році, скоротився на 8-9 млрд грн.», підрахував Герус.

За підрахунками експерта, наступного року в тарифі ТЕС буде покриватись вартість вугілля близько 2200-2300 грн за тонну, тоді як по «Роттердаму+» вона мала б зрости до 2800 грн., а зараз  відповідно до методики НКРЕКП, в тарифах теплової генерації враховується вугілля по 2535 грн за тонну.

Фактичний тариф ТЕС, швидше за все, буде на рівні 1,6-1,7 грн за кВт-годину, а відповідно до методики Роттердам +, мав би бути близько 2 грн за кВт-годину. Таким чином вся теплова генерація отримає на 8-9 млрд грн менше, ніж передбачається за формулою Роттердам +.

«Для компанії ДТЕК така сума недоотриманих прибутків може скласти понад 7 млрд грн (включаючи 4кв. Поточного року). Відповідно ці гроші не будуть зібрані з споживачів. Таким чином, судячи і з 4 кварталу цього року, і за прогнозами на 2019 рік, Рінат Ахметов втрачає формулу Роттердам +. Це рішення регулятора НКРЕКП (призначається президентом) дійсно було прийнято з урахуванням інтересів споживачів. Спасибі всім, хто до цього був причетний», – відмітив Герус.

Нагадаємо, у 2015 році президент Петро Порошенко заявив про боротьбу з олігархами. За наслідками «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила інвесткомпанія ICU. Вихідці з цієї фірми тоді якраз очолювали НКРЕКП, Міністерство енергетики і Нацбанк.

У НКРЕКП під керівництвом колишнього працівника ICU і «Рошен» Дмитра Вовка прийняла формулу «Роттердам+», яку від АМКУ погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв. Ця формула значно збільшила прибутки ДТЕКу і внаслідок подорожчали придбані ICU єврооблігації. Після цього президент Порошенко припинив риторику щодо «деолігархізації». Натомість ICU і «Метінвест» Ріната Ахметова уклали низку угод по боргам «Донецьксталі», завдяки яким фінансисти Порошенка вже отримали від компанії Ахметова 2 мільярди гривень.

Tеги | Паливо